DescriptionБілогородські оборонні вали і рови.jpg	Українська: Городище літописного міста Білгорода і могильник, Білогородка, This is a photo of a monument in Ukraine, number: 32-224-0095
Date	23 June 2023
Source	Own work
Author	Анастасія Мисака

Camera location	50° 22′ 59.34″ N, 30° 13′ 47.53″ E	View this and other nearby images on: OpenStreetMap	50.383150; 30.229870

Об’єкт культурної спадщини національного значення «Городище літописного міста Білгород і могильник».

Білогородські оборонні вали і рови– залишки фортифікаційних укріплень міста Білгород, в основі яких знаходяться дерево-земляні зрубні конструкції, в деяких випадках обкладені серцевою цеглою. Вони є визначним зразком давньоруського військово-інженерної архітектури Х-ХІІІ ст.

На той час місто Білгород відігравало значну роль в обороні Києва. Воно стояло на шляху до столиці із заходу, було останнім укріпленим форпостом на підступах до столиці. За літописними повідомленнями з другої половини ХІ ст. Білгород часто фігурує в ролі князівської резиденції або місця, куди приходила військова підмога під час міжусобних війн за київський стіл.

Укріплення поділяли давнє місто на три райони – дитинець (найдавніша частина міста), північний та південний посади. Протяжність укріплень сягає близько 3 кілометрів. Висота стін дорівнювала 12 метрам та мала ширину понад 20 м.

За даними Іпатіївського літопису, Князь Володимир в 991 році заклав місто Білгород «У рік 6500 [991] Володимир заклав город Білгород, і набрав у нього [людей] з інших городів, і багато людей звів у нього, бо любив він город сей.». Археологічні дослідження підтверджують, що саме в цей період Білгород розростається і стає великим містом площею близько 120 га.

У середині валів знаходились трьох стінні зруби засипані землею. Із зовнішнього боку, тобто з боку ворога, до зрубів примикала дерев’яна конструкція, закладена сирцовою цеглою (необпалена цегла з глини). Усі ці споруди були засипані землею і обкладені дерном. На вершині валу знаходились вежі та стіна з бійницями.

Археологами були досліджені і такі важливі частини фортифікації давнього Білгорода, як потерни (потаємні підземні ходи) та в’їзні брами.

Така унікальна конструкція укріплень, як у Білгороді відома лише в двох літописних містах Київської Русі, а саме в Переяславлі та Василеві (сучасні міста Переяслав та Васильків). Заснування вказаних форпостів та їхнє перетворення на великі давньоруські міські центри безумовно пов’язаність з ім’ям князя Володимира Святославича.

I, the copyright holder of this work, hereby publish it under the following license:

This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license.

You are free:

• to share – to copy, distribute and transmit the work
• to remix – to adapt the work

Under the following conditions:

• attribution – You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
• share alike – If you remix, transform, or build upon the material, you must distribute your contributions under the same or compatible license as the original.

https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0CC BY-SA 4.0 Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 truetrue

This image was uploaded as part of Wiki Loves Monuments 2023. Afrikaans ∙ Alemannisch ∙ azərbaycanca ∙ Bahasa Indonesia ∙ Bahasa Melayu ∙ Bikol Central ∙ bosanski ∙ brezhoneg ∙ català ∙ čeština ∙ Cymraeg ∙ dansk ∙ davvisámegiella ∙ Deutsch ∙ eesti ∙ English ∙ español ∙ Esperanto ∙ euskara ∙ français ∙ Frysk ∙ Gaeilge ∙ galego ∙ hrvatski ∙ Ido ∙ italiano ∙ latviešu ∙ Lëtzebuergesch ∙ Malagasy ∙ magyar ∙ Malti ∙ Nederlands ∙ norsk ∙ norsk nynorsk ∙ norsk bokmål ∙ oʻzbekcha ∙ polski ∙ português ∙ português do Brasil ∙ română ∙ shqip ∙ sicilianu ∙ slovenčina ∙ slovenščina ∙ suomi ∙ svenska ∙ Tagalog ∙ Türkçe ∙ Yorùbá ∙ Zazaki ∙ Ελληνικά ∙ беларуская ∙ беларуская (тарашкевіца) ∙ български ∙ кыргызча ∙ македонски ∙ русский ∙ српски / srpski ∙ українська ∙ ქართული ∙ հայերեն ∙ नेपाली ∙ हिन्दी ∙ বাংলা ∙ മലയാളം ∙ ไทย ∙ 한국어 ∙ 中文 ∙ +/−