Українська: Печиво, що готується напередодні Різдва, у формі коників та дівчаток, й дарується вечірникам у Святий вечір. Уперше традиція в нашім краї зафіксована етнографом Іваном Бассарабою у «Матеріалах для етнографії Херсонской губернии», що були опубліковані в Петербурзі у 1916 році й містить матеріали, які автор збирав протягом 20 років в посаді Нова Прага й інших селищах Олександрійського повіту. На стор 341, зазначено, що печивом «в виде коней с красними хвостами»(мова оригіналу) пригощають дітей, що приносять вечерю. Сучасне дослідження цього культурного елементу продовжилось у 2022 році, коли жителька села Головківка Чайка Катерина Іванівна погодилась зробити відеозапис, де розповіла подробиці традиції( спогади, особливості приготування).Згодом зясувалось, що традицію добре знає покоління 50+, а в деяких родинах печиво коники і баришні печуться і нині. Зміст традиції в наступному: 6 січня, напередодні Різдва, готуючись зустрічати вечірників господарі випікають коржики у вигляді коників і дівчаток. Діти приносять вечерю хрещеним батькам, іншим родичам, й у відповідь ті дають ім гостинці з побажаннями на наступний рік, обов’язково хлопчикам коника, а дівчинці баришню. Тісто на це печиво буває різним, найстарші респонденти згадують його з дитинства пісним і солодким( адже випікалось воно в останній день посту),з часом рецепт змінювався, в нього додалось молоко, яйця, жир( в кожної господині рецепт був свій), вироблялось воно за допомогою жерстяних форм відповідної форми. Форми виготовлялись в кожній родині самотужки й зберігались десятками років. Всі форми в селі були подібні, могли мати незначні зміни в розмірі й пропорціях. Форми передавались з роду в рід. Респондентка з селища Нова Прага Антоніна Кривко розповіла, що чоловік робив форми з жерстяної стрічки, якою оббивались в п’ятдесятих роках минулого століття овочеві ящики, за зразок взяли куплене на базарі печиво. В 1950-1970х роках коники і баришні можна було придбати на базарі, місцеві жінки виготовляли печиво у великій кількості й в період свят це був додатковий заробок. Виготовлялось воно різного розміру, могло мати різне оздобленням. В селі Головківка печиво нічим не змащувалось, але у випеченому стані могло мати розпис у вільній формі( смужки, крапки, умовна промальовка рис обличча й одягу) білою глазуррю: в найдавніші часи крохмальом з водою, в більш сучасному рецепті цукровою глазуррю (цукор- вода, або цукор- яєчний білок). В селищі Нова Прага, що знаходиься в 6 км від села Головківки, печиво змащували буряковим соком перед випіканням, й потім оздоблювали різнокольоровим папером, задля надання печиву святкового вигляду.